Навчальний корпус Ташкентського інституту інженерів транспорту (ТашІІТ),
де в евакуації у 1941 - 1943 рр. розміщувався ХІІТ

Перші повоєнні роки (1945 — 1955 рр.). До 1945 року науково-дослідна робота в інституті помітно активізувалась, і для підбиття підсумків у другому півріччі 1945-го була проведена IX науково-технічна конференція кафедр інституту. Тоді ж був підготований до друку черговий випуск збірника «Труды ХІІТа».

За післявоєнне десятиліття було виконано 355 науково-дослідних тем, з яких 57 — за наказом МШС.

Результати науково-дослідної роботи та співробітництва з виробництвами частково публікувались у вигляді монографій, брошур, наукових статей у збірниках праць, що були випущені інститутом. Розвитку наукової діяльності кафедр значно сприяла створена у інституті типографія.

1955 — 1970 роки. У ці роки інститут інтенсивно розвивав кількісно та якісно лабораторну базу. Завершилось будівництво лабораторій — тепловозних двигунів та тепловозної, що дозволило створити прийнятну базу для виконання наукових досліджень.

У тепловозній лабораторії встановлено тепловоз ТЕЗ з діючою високовольтною камерою, електросхемою та повітряною магістраллю. У дизельній лабораторії були також встановлені тепловозні двигуни Д50 і 2Д100. Вони дозволили значно розширити науково-дослідні роботи у галузі перспективних видів тяги.

Професорсько-викладацький склад інституту значно розширив проблематику досліджень, тісніше зв’язав наукову роботу із завданнями розвитку транспорту. Широкомасштабні дослідження велися у напрямку розвитку нових видів локомотивів, покращення використання нової техніки, підвищення пропускної та перероблюючої здатності залізничних ліній і станцій, механізацією працеємних процесів на залізничному транспорті, зниженням собівартості залізничних перевезень і підвищенням ефективності експлуатації транспортної техніки.

З 1959 року вводиться посада заступника начальника інституту з наукової роботи. Ним став доц. Г. Юдін, а начальником відділу науково-дослідних робіт було призначено Є. Лєвандовського.

Учені інституту щорічно звітували про свої досягнення та плани на науково-технічних конференціях.

З 16 науково-технічних гуртків у яких займалось майже 300 студентів, у 1949 році було сформовано студентське наукове товариство. У 1954/55 навчальному році за підсумками огляду студентських наукових робіт ХІІТ посів 4-е місце серед інших вишів Харкова. Крім роботи в наукових гуртках студенти брали участь у науково-дослідних роботах кафедр і у роботі з узагальнення передових прийомів роботи на Харківському паровозоремонтному заводі, на станціях Харківського вузла, на станції Основа Південної залізниці.

Керівництво науково-дослідною діяльністю інституту в період з 1964 по 1973 роки здійснював проектор з наукової роботи М. Астафьєв. Начальниками відділу науково-дослідних робіт у 1964 — 1970 роках були доценти Москаленко Г.П., Башлай І.В., Овчаров В.Г.

1971 — 1991 роки. З 1971 року начальником науково-дослідного сектору призначено Й. К. Пасинка, який керував ним до 1988 року.

У цей період продовжувався подальший розвиток залізничного транспорту. Повністю був завершений перехід на тепловозну тягу взамін паровозної, нарощувались темпи електрифікації ліній, з’явилися нові технології управління перевезеннями. Це обумовило стратегію розвитку інституту та напрямків наукових досліджень.

За галузями залізничного транспорту роботи розподілились таким чином: локомотиви й локомотивне господарство — 2; проектування залізниць, колія та колійне господарство — 6; автоматика, телемеханіка та зв'язок — 4; вантажна робота — 2; охорона праці — 1.

Зміцнювались творчі зв’язки з виробничими колективами залізниць, особливо Південної та Донецької. Широкого розвитку набула участь учених інституту у роботі суспільних науково-дослідних інститутів та університетів технічного прогресу, днях науки на виробництві.

З 1974 року на посаду проректора з наукової роботи замість М. Астафьєва було призначено к. т. н. С.Г. Жалкіна, який працював на цій посаді до 2009 року.

Жалкін Сергій Григорович
кандидат технічних наук, професор
Лауреат Державної премії України науки і техніки.
Працював на посаді проректора з наукової роботи з 1974 по 2009рр.

У період 1975 — 1980 років здійснюється інтенсивна розбудова лабораторних та навчальних потужностей, дооснащення дослідницьким обладнанням.

Інститут застосовував досить потужну (на той час) обчислювальну техніку. Ці 20 років були найбільш ефективними в проведені науково-дослідної роботи. Практично НДР виконувались на всіх кафедрах інституту, а обсяг досліджень в середині 80-х років досягав 4 — 5 млн. рублів. Працювало в лабораторіях і на кафедрах понад 330 штатних співробітників, як сумісники працювали 180 викладачів, 60 аспірантів та понад 500 студентів, що відповідало розмірам пристойного науково-дослідного інституту. Активно проводилась винахідницька робота — щорічно готувалось 120 — 140 заявок за якими отримували 80 — 90 авторських свідоцтв на винаходи. Винахідників обслуговував патентний відділ зі штатом 5 чоловік, який очолював Чикалов О.І. та інформаційна група із 13 чоловік, яку очолювала Андріанова І.О.

У 1982 році була створена галузева лабораторія економії дизельного пального на залізничному транспорті. Її науковий керівник проф. Сімсон А.Е. за розробку та організацію серійного виробництва двигунів типу СМД отримав Державну премію СРСР у галузі науки й техніки. За матеріалами наукових досліджень групою авторів у 1985 році було підготовлено до видання підручник для залізничних ВНЗ „Тепловозные двигатели внутреннего сгорания”. Його друге видання у 1989 році отримало Державну премію УРСР, а автори проф. Сімсон А.Е., Хомич А.З., Жалкін С.Г., Куриц О.А. стали лауреатами. Цей підручник досі використовується в навчальному процесі.

У ці роки повністю модернізована видавнича база, а інститут відновив видавництво збірника наукових праць. У 1987 — 1988 роках науково-дослідний сектор очолював к. т. н. Панасенко М. В., а у 1988 — 1992 роках — доцент Шехватов О. О.

1991 — 2005 роки. Роки розпаду СРСР та становлення України як держави виявилися важкими для вчених інституту. Спад у перевезеннях, зміни валют, інфляційні процеси різко знизили потребу у наукових дослідженнях. Лише починаючи з другої половини 1993 року поступово почала налагоджуватись дослідницька діяльність тепер уже для потреб Укрзалізниці та Міністерства транспорту.

У червні 1994 року наказом Міністерства транспорту України при ХарДАЗТ створено 10 нових галузевих науково дослідних лабораторій (ГНДЛ). Разом з чотирма існуючими лабораторіями загальна кількість ГНДП в академії склала 14.

При академії створюється 3 органи із сертифікації, 5 сертифікаційних та випробувальних центрів. Крім того, працює Науково-дослідний і навчальний центр з проблем транспортної медицини, спільними засновниками якого є ХарДАЗТ і Укрзалізниця.

Ці структурні зміни призвели до зростання наукового авторитету Харківської державної академії залізничного транспорту. Так ХарДАЗТ визначено головним підприємством з проблем рухомого складу, у тому числі тепловозів, дизель-поїздів та електропоїздів, дизельних силових установок, систем їх забезпечення, металів і сплавів, хімічних матеріалів, проблем екології.

З метою поповнення тягового локомотивного парку Укрзалізниці, академії спільно з причетними промисловими підприємствами доручено розробку і випуск українських електропоїздів, дизель-поїздів і тепловозів з дизелями вітчизняного виробництва.

Академія у цей час активно веде наукові дослідження за державними програмами, які пов’язані з розвитком галузі. Як організація-виконавець ХарДАЗТ виконує науково-дослідні роботи за 27 розділами програми „Транспорт”. У 1993 — 1996 роках кафедри теплотехніки і теплових двигунів, експлуатації та ремонту рухомого складу, системи електричної тяги виконували роботи за Державною програмою „Економія пального та раціональне використання пально-мастильних матеріалів”.

Крім цього академія брала участь у формуванні Державної програми розвитку високошвидкісного залізничного транспорту України, Державної програми підвищення безпеки руху на залізницях України, Програми підвищення рівня механізації на залізничному транспорті, а також була основним розробником Державної програми розвитку залізничної автоматики на промисловому транспорті України.

Структурне розширення наукових підрозділів, підвищення наукового іміджу академії стали результатом постійної роботи керівництва академії, окремих завідувачів кафедр і наукових керівників з Міністерством транспорту, Міністерством промисловості, Укрзалізницею, керівним складом залізниць. У цей час сформувались наукові школи таких учених: Ю.В. Соболєва, Е.Д. Тартаковського, А.М. Плугіна, І.Г. Філіппенка та інших.

Колектив науково-дослідної частини 2002 рік

(зліва направо перший ряд: Янченко Л.В.; Богатир С.Г. другий ряд: Бабенко Т.В.; доц. Саяпін О.С. – начальник науково-дослідної частини з 1992 по 2004рік; Шкурпела О.В.)

Поступово налагоджуються міжнародні зв’язки. Крім традиційних конференцій — професорсько-викладацького складу та спеціалістів залізничного транспорту і студентської — почали проводитись міжнародні конференції, зустрічі, школи-семінари.

Розширюється співробітництво із зарубіжними країнами, викладачами та співробітниками — написано більше 10 статей для видань Німеччини, США, Швеції, Угорщини та інших країн. Професори Плугін А. М., Поляков П. Ф., Ковалішіна І. В., Загарій Г. І., Філіппенко І. Г., Тартаковський Е. Д. виступали з доповідями на конференціях у країнах далекого зарубіжжя.

Період з 1998 року характеризувався поступовим зростанням обсягів наукових робіт і пожвавлення у цій сфері. У 1998 році за розроблення теоретичних та практичних основ створення і промислового освоєння нового покоління конкурентоспроможних, високоефективних та надійних апаратів пневматичних систем дорожніх транспортних засобів проф. Тимофеєвій Л.А. присуджено Державну премію України (у співавторстві).

До позитивних змін у науковій діяльності слід віднести активізацію роботи галузевих науково-дослідних лабораторій та створення у 2004 році ГНДЛ економіки залізничного транспорту.

Загальний обсяг наукових видань в академії зріс більше ніж у 3,5 рази: з 138 друкованих аркушів у 1999 році до 442 у 2004 році. Цьому сприяє починаючи з 2003 року вихід 8-ми збірників наукових праць, публікації наших фахівців у галузевому журналі "Залізничний транспорт України". За підсумками 2002 року УкрДАЗТ посіла перше місце серед організацій і установ — джерел публікацій у журналі "Залізничний транспорт України". Виправдало себе започатковане у минулому п'ятиріччі видання багатогалузевого збірника наукових праць, крім традиційних кафедральних. Зусиллями факультету економіки транспорту і зокрема зав. кафедрою, проф. В. Л. Диканя, в академії починають видаватися збірник наукових праць "Вісник економіки транспорту і промисловості" і журнал "Економіка транспорту України". Створено також спеціалізовану раду із захисту кандидатських дисертацій з економічних спеціальностей (голова — проф. Дикань В. Л.).

Велику увагу ректорат приділяв презентації наукових досягнень академії на різного роду заходах. З 1999 року академія демонструє більше 50 експонатів на виставках Укрзалізниці, в Національному експоцентрі у Києві, в експозиціях Харківської області та Міністерства транспорту України, на регіональних виставках "Наука Харківщини 2000 — 2004", на виставках академії про досягнення кафедр.

Академія фінансово підтримує видання студентських наукових праць. Так, завдяки щорічному виходу тез доповідей та збірника наукових праць студентів збільшена кількість студентських публікацій за останні п'ять років майже втричі.

П'ять років поспіль УкрДАЗТ є базовою організацією з проведення Всеукраїнського конкурсу наукових студентських робіт по розділу "Залізничний транспорт і транспортне будівництво". За ці роки було подано на конкурс 188 робіт наших студентів: з них 12 робіт стали переможцями, а 20 — дипломантами Всеукраїнського конкурсу. У відновленому з 1999 року міському конкурсі брали участь 28 робіт наших студентів, 5 з яких стали дипломантами. Останніми роками студенти академії значно активніше беруть участь у наукових заходах в інших навчальних закладах і містах України.

Починаючи з 2005 року академія є базовим ВНЗ з проведення II туру Всеукраїнської Олімпіади зі спеціальності „Рухомий склад та спеціальна техніка залізничного транспорту”, у якій студенти академії посіли 3-є місце (диплом переможця 3-го ступеня) серед 19 учасників. У конкурсі студентських наукових робіт 1 туру олімпіади в академії брали участь 2011 студентів усіх факультетів.

Всеукраїнська Олімпіада зі спеціальності „Рухомий склад та спеціальна техніка залізничного транспорту”, 2005 рік

Основними замовниками НДР є Укрзалізниця, залізниці, Мінтрансзв’язку, промислові підприємства. У 2004 році за розробку рухомого складу приміського сполучення проф. Тартаковському Е. Д. присуджено Державну премію України (у співавторстві). Начальником науково-дослідної частини у 2004 році призначено доц. Пузиря В.Г.

Колектив науково-дослідної частини 2005 рік

(зліва направо Шкурпела О.В.; Янченко Л.В.; проф. Жалкін С.Г.- проректор з наукової роботи з 1974 по 2009 рік; доц. Пузир В.Г. – начальник науково-дослідної частини з 2004 по 2006 рік; Бондаренко Н.В.; Богатир С.Г.)

До позитивних змін у науковій діяльності слід віднести активізацію роботи галузевих науково-дослідних лабораторій та атестація протягом останнього часу двох ГНДЛ. Кількість працюючих ГНДЛ налічує 17 із яких 3 атестовані. З 2006 року науково-дослідну частину очолював доцент Бутенко В.М.

У 2008 році за цикл праць "Конструкційні матеріали нового покоління та технології їх впровадження у будівництво" присуджено Державну премію України проф. Плугіну А. М. (у співавторстві).

Президент України В.А.Ющенко вручає професору А.М.Плугіну диплом та нагрудний знак лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки

З 2009 року на посаду проректора з наукової роботи замість С. Г. Жалкіна було призначено д. т. н. Д. В. Ломотька, який працював на цій посаді до 2014 року.

Виставка до дня науки 2010 рік

(зліва направо проф. Д.В.Ломотько - проректор з наукової роботи з 2009 по 2014 рік; проф. С.Г.Жалкін - проректор з наукової роботи з 1974 по 2009 рік; Н.В. Бондаренко – пров.інженер НДЧ; доц. В.М.Бутенко – начальник науково-дослідної частини з 2006 по 2011 рік)

Університет брав участь у формуванні Державної цільової програми забезпечення безпеки перевезення небезпечних вантажів на 2011 — 2020 роки.

Всеукраїнського конкурсу наукових студентських робіт по розділу «Залізничний транспорт та спеціальна техніка», 2011 рік

П'ять років поспіль УкрДУЗТ є базовою організацією з проведення Всеукраїнського конкурсу наукових студентських робіт по розділу "Залізничний транспорт та спеціальна техніка". За ці роки було подано на конкурс 330 робіт наших студентів: з них 57 робіт стали переможцями Всеукраїнського конкурсу. Останніми роками студенти університету значно активніше беруть участь у наукових заходах в інших вишах і містах України: Києві, Дніпропетровську, Одесі, Львові. Усі студенти-переможці наукових заходів отримують від керівництва університету грамоти й дипломи переможців, які урочисто вручаються на засіданнях Ради факультетів та засіданнях Ради університету.

За роки незалежності було направлено до Держпатенту України близько 300 заявок на винаходи та корисні моделі та отримано 260 патентів.

З 2011 року науково-дослідну частину очолює доцент Михалків С.В.

З 2014 року на посаду проректора з науково-педагогічної роботи замість Д. В. Ломотька було призначено д. т. н. С. І. Приходька, який працює на цій посаді до сього часу.