Ця стаття розповість Вам про найкрасивіші місця, де зародилася історія нашої країни, де народилося кохання! Ці місця дійсно особливі для кожного з нас. У когось була перша зустріч, у когось найщасливіший день у житті, а хтось написав свою історію, яка була пов'язана саме з цими місцями. Кажуть, що саме тут збуваються всі мрії та бажання. Ось і ми вирішили піти назустріч долі і спробувати відчути ті почуття, заради яких ми живемо!

11 жовтня, за сприяння профкому, дружнім колективом Академії були відвідані місця, які так захоплюють подих. А почнемо ми з історії села Старий Мерчик. Це селище міського типу Валківського району Харківської області України, розташоване майже за 40 км на захід від Харкова. Воно знаходиться на обох берегах річки Мокрий Мерчик, і витягнулося уздовж річки майже на 9 км. У селищі є меблева фабрика, цегельня, історичний музей (заснований у середині XVII століття), а також палац Григорія Шидловського XVIII століття – пам'ятка української садибної архітектури, про яку Ви можете дізнатись нижче під фото.

Перша загадка про смі'ю Шидловських, що стосується Слобідської України, відноситься до 1677 року і пов'язане з ім'ям майбутнього харківського полковника Федора Володимировича Шидловського. Після його смерті садиба перейшла до його онука Романа, а від нього – у володіння дійсного статського радника Григорія Романовича Шидловського.
«... маєток Григорія Романовича було упорядковано ... У Старому Мерчику він (Шидловський) вибудував кам'яний величезний двоповерховий будинок на високому цоколі, внизу поміщалися печі, від яких нагрівалися стіни зали та вітальні в два світла з хорами для музикантів. Навпаки стояв кам'яний двоповерховий флігель для кухні та прислуги, ще два кам'яних флігеля, один для приїзду гостей, інший для дворецького. На задньому дворі були кам'яні стайні та сараї. У саду — кам'яний манеж.

Наступне місце дало нам змогу нібито побувати у часи, коли дівчата були маленькими принцесами, а хлопці могутьними принцами. Де усе цвіте, усе яскраве, де бажання та мрії твої стають реальністю, де відчуваєш силу ... Це місце має назву – Шарівка!

Шарівка – селище міського типу Богодухівського району, Харківської області. У селищі є цукроварня та санаторій. Відоме найбільшим садово-парковим комплексом області, парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Шарівський».

Садово-парковий комплекс був закладений у 1800 році. Змінювалися його власники. Він перебудовувався. У 1900 році новий власник Леопольд Кеніг перебудував палац (у ньому чудовий камін, дубова бібліотека, прекрасно влаштована головна зала). Кеніг привів до ладу й величезний парк: побудував терасу, зробив водоустрій. У цьому парку на спуску до одного з озер росте 600-річний дуб.
Парк умовно поділяється на дві частини. Великі за площею широкі алеї півколом оточують палац. Навпроти розкішної свого часу білої тераси за містками через озеро розбиті липові алеї, зроблені декоративні насадження дерев. Праворуч від палацу насадження дерев на схилах височини приводять до найбільшого з озер, яке оточене куртинами широколистих та хвойних рослин. Озеро непомітно переходить у струмок з маленькими містками.
А на останок найцікавіше – місце, що дає нам змогу згадати казкове дитинство, де існують різні художні образи. І це місце має назву – Краснокутський дендропарк! Це один із найстаріших дендропарків України, історія якого налічує понад 200 років. За однією з версій, заснований у 1793 році. Розташований у мальовничій місцевості Харківської області на околиці селища Краснокутськ в селі Основинці. Підпорядкований Краснокутській станції садівництва. Заклав парк поміщик Іван Назарович Каразін, брат засновника Харківського університету.

За основну композиційну вісь Краснокутського дендропарку прийнято вододіл яру, який поступово переходить у широку балку. На дні яру розташовані ставки, греблі та струмки. Схили сформовані терасами. Доріжки облаштовані з урахуванням можливості огляду пейзажів і місцевих композицій із різноманітних рослин. Ще в парку є два ставка, три муловідстійника, чотири джерела-криниці з водою, що має лікувальні властивості.
На верхньому ставку є невеликий острів, насипаний ще Каразінами – так званий «Острів кохання». Він з'єднаний з основною доріжкою містком. Сьогодні на ньому викладено з каменю дві обручки і встановлена альтанка. Серед молодят Краснокутська, Основинців та інших сіл району є традиція обов'язково відвідувати цей острів і фотографуватися на ньому після реєстрації шлюбу.
На межі тисячоліть в дендропарку також почали з'являтися дерев'яні фігури – роботи краснокутського художника і скульптора: вчений кіт, Баба Яга з хатиною, лісовик, Змій Горинич та інші.
Отримавши масу позитивних емоцій, незабутніх вражень та поринувши одразу у декілька світів наш дружній та веселий колектив повертався додому!

Говорова Х.О. (4-5ЗС)